Пас де ла Верта у кампейні Los Angeles Collection від FROLOV
За зорями у Лос-Анджелесі можна спостерігати буквально звідусіль: як у Голлівуді, на Алеї Слави, в Єгипетському театрі, готелі Шато-Мармон, так і в одній з найбільших обсерваторій світу – Обсерваторії Гриффіта.
Рівносильно космічним тілам на створення колекції Івана Фролова надихнули акторки, діви й зірки фільмів «Малголленд Драйв» та «Синій оксамит» Девіда Лінча, «Урочисте відкриття храму насолод» та «Феєрверки» Кеннета Енгера, «Бульвар Сансет» Біллі Вайлдера, «Поцілуй мене смертельно» Роберта Олдріча, «Магнолія» Пола Томаса Андерсона.
Всі ці фільми, як і сам Лос-Анджелес, між собою пов’язує містична атмосфера. Герої кіно і жителі цього міста сповнені секретів, містики, трагедії, надлому й енергії, які вразили Івана Фролова під час перебування у ньому. Вони й наштовхнули дизайнера на роздуми про аналогію зірок Голлівуду і зірок – небесних світил. Вони обоє ділять властивість яскраво світити, та раптово зникати; привертати до себе всю увагу, коли наступає ніч або ж вимикається світло в кінотеатрі.
Зірка – велетенське розжарене, самосвітне небесне тіло, у надрах якого ефективно відбувались термоядерні реакції. Цей опис повністю відповідає героїні Los Angeles Collection – голлівудській актрисі Пас де ла Уерта.
Пас уособлює в собі характер і поведінку справжньої діви Голлівуду. Героїня колекції FROLOV відчула на собі всі злети та падіння, переваги та недоліки міста ангелів. Повертаючись додому після знімального дня, вона залишається віч-на-віч з собою. Наспівуючи власну мелодію актриса продовжує грати ролі інших жінок і залишає після себе таємниче послання «Forgiveness is freedom».
«Пас – моя муза з підліткового віку. Вона була присутня у багатьох мудбордах наших попередніх колекцій. Але тоді я навіть не міг мріяти, що вона стане героїнею історії FROLOV і ми познайомимося в реальному житті. На зйомках Пас повторювала – I'm not acting, I'm living. І це чиста правда. Вона не лише велика акторка та символ Los Angeles Collection. Вона жила кожним образом, що ми могли спостерігати лише затамувавши подих», – Іван Фролов.
